«Цілком можна сказати, що мистецтво нічого не дає, а водночас – воно дає можливість жити по-іншому. Дітей, які ближче знайомляться з мистецтвом, чекають суцільні виграші – від естетичного задоволення до розвитку автономії розуму, пізнання різних видів свободи»

                               Франсуаза Барб-Ґалл

Початкова школа

Організація освітньої діяльності в 1-4-х класах закладів загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році здійснюється відповідно до Державного стандарту (застосовується з 1 вересня 2018 р.) для учнів/учениць, які навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти (для учнів/учениць 1-4-х класів). Виконання вимог, зазначених державним стандартом є обов’язковими для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності. Основним нормативним документом, що визначає зміст та вимоги освіти загальної мистецької освіти в закладі освіти є Типова освітня програма для початкової школи затверджена Міністерством освіти і науки України, розроблена під керівництвом Р. Б. Шияна або О. Я. Савченко.

На уроках мистецтва у 1−4 класах основні види діяльності школярів − це сприймання (аналіз-інтерпретація) і творення мистецтва. Поступове і системне набуття учнями художнього досвіду здійснюється у тісному їх взаємозв’язку. Тільки за умови, коли учні будуть активно сприймати художні образи, творити їх самостійно (або у взаємодії з іншими), виявляти власну позицію, здійснювати творчий відбір художніх засобів – діяльність на уроках мистецтва буде ефективно впливати на розвиток емоційної сфери дитини (в тому числі емоційного інтелекту), формування художньо-образного, критичного, інших видів мислення, виховання художніх потреб, інтересів, смаків тощо.

Окрім того, важливо привчати дітей презентувати результати власної творчості, брати участь у шкільних мистецьких заходах (виставках, конкурсах дитячої художньої творчості), спілкуватися з друзями та знайомими про мистецтво.

Звертаємо увагу педагогічних працівників на те, що відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти в навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20% резервного часу. При складанні календарно-тематичного планування учитель може використовувати його на свій розсуд, наприклад, для вдосконалення вмінь, дослідження місцевого середовища (довкілля), у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок, дослідницько-пізнавальних проектів та екскурсій, зокрема з ініціативи дітей.

Наказ МОН від 13.07.2021 № 813 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти”

        5 клас НУШ 

У 2022/2023 навчальному році починається поетапне впровадження нового Державного стандарту базової середньої освіти, в якому окреслено мету, вимоги до результатів навчання здобувачів освіти на кожному циклі навчання в межах освітньої галузі, зокрема, мистецької освітньої галузі. Для досягнення результатів навчання, визначених державним стандартом освіти, розроблено модельні навчальні програми з навчальних предметів та інтегрованих курсів, визначених Типовою освітньою програмою (наказ МОН від 19.02.2021 № 235). Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 1, абзац 7) модельна навчальна програма – це «документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів/учениць, зміст навчального предмета/інтегрованого курсу та види навчальної діяльності учнів/учениць, рекомендований для використання в освітньому процесі». Для реалізації принципу академічної свободи Міністерство освіти і науки України пропонує варіативність модельних навчальних програм, що дає можливість педагогічним працівникам широкого вибору щодо визначення моделі викладання навчального предмета чи інтегрованого курсу. Водночас, заклад загальної середньої освіти, обираючи ту чи іншу модельну навчальну програму, створює на її основі навчальну програму закладу освіти. Зазначимо, що в цьому випадку необхідно пам’ятати про академічну доброчесність і збереження авторства авторів модельної навчальної програми.

Наразі мистецьку освітню галузь реалізують чотири модельні навчальні програми інтегрованого курсу «Мистецтво» та програма міжгалузевого курсу «Драматургія і театр». Програми розміщено на офіційних вебсайтах Міністерства освіти і науки України та ДНУ «Інститут модернізації змісту

Для повноцінної реалізації інтегрованого курсу «Мистецтво» і досягнення результатів навчання, визначених Державним стандартом, в навчальному плані закладу освіти рекомендовано виділяти 2-і навчальні години на тиждень, що рекомендовано у Типовій освітній програмі.

Водночас, зазначимо, що за наявності в закладі освіти відповідного кадрового забезпечення інтегрований курс «Мистецтво» рекомендовано упроваджувати двома вчителями − вчителем образотворчого мистецтва і вчителем музичного мистецтва. Для реалізації такої моделі навчання заклад освіти на основі обраної модельної навчальної програми складає навчальну програму закладу освіти, виокремлюючи у ній 2 складові: «Мистецтво: музичне мистецтво»; «Мистецтво: образотворче мистецтво».

Якщо педагогічним колективом закладу освіти на опанування інтегрованого курсу «Мистецтво» визначено мінімальну кількість годин – 1 години на тиждень, під час викладання цього курсу двома фахівцями, слід враховувати, що необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є дотримання інтегративного підходу через узгодження програмового змісту і результатів навчання. Програма має реалізовуватися цілісно. Недопустимою є модель навчання учнів за семестрами відповідно до різних видів мистецтва – музичного і образотворчого.

Кожна з модельних навчальних програм інтегрованого курсу «Мистецтво» повною мірою охоплюють результати навчання, зазначені в Державному стандарті базової середньої освіти. Модельна навчальна програма міжгалузевого курсу «Драматургія і театр» частково реалізує результати навчання двох освітніх галузей - мовно-літературної та мистецької. Тому цей міжгалузевий курс може впроваджуватися у закладі освіти водночас з інтегрованим курсом «Мистецтво», а не замість нього − для поглиблення і поширення внутрішньогалузевих і міжгалузевих зав’язків, більш детального ознайомлення учнів з одним із видів мистецтва − театрального. Саме тому у навчальному плані закладу освіти не рекомендовано заміщувати інтегрований курс «Мистецтво» міжгалузевим інтегрованим курсом «Драматургія і театр». 

Одним із провідних принципів реформи «Нова українська школа» визначено дитиноцентризм − максимальне наближення навчання і виховання до конкретної дитини, орієнтація на потреби учня/учениці, створення психологічного комфорту, розкриття потенціалу кожного/ кожної. З огляду на це освітній процес дітей у п’ятому класі необхідно планувати з максимальним упровадженням принципу наступності у навчанні. Адже наступність в роботі початкової та базової школи – це не тільки традиційна наступність у змісті, методах, формах і прийомах навчання, це, щонайперше, – бачення та реалізація наступності в основних аспектах розвитку особистості випускника молодшої школи та п’ятикласника.

Урахування принципу наступності необхідне для ефективного планування освітнього процесу у 5-му класі і досягнення очікуваних результатів навчання, визначених програмою. Вчителю мистецтва необхідно зрозуміти, з яким мистецьким досвідом діти прийшли у п’ятий клас.

Тому у перші тижні навчання для подальшого планування освітнього процесу необхідно встановити рівень і обсяг мистецького досвіду п’ятикласників – вміння, знання тощо, яким володіють учні. І тільки на базі цього досвіду вибудовувати подальше навчання. Для діагностики п’ятикласників в галузі мистецької освіти провідним методом має виступати педагогічне спостереження, завдяки якому у різних видах мистецької діяльності учнів – співі, ритмізації, різноманітній образотворчій діяльності, обговоренні творів мистецтва тощо вчитель може встановити рівень навченості дітей в галузі мистецтва. Не рекомендовано проводити спеціальні діагностичні роботи або подібні види діяльності, що виконують контрольно-оцінювальну функцію. Весь процес діагностики для дітей має відбуватися природньо і безстресово.

Плануючи освітній процес з мистецтва в контексті реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, слід спрямувати свою увагу на такі ключові аспекти:

1. Реалізація діяльнісного підходу у 5-му класі на уроках мистецтва здійснюється через  різноманітні форми практичної діяльності учнів, у процесі чого відбувається їхнє самовираження у співі (зокрема виконанні одноголосних та багатоголосних творів, спів в ансамблі та хорі), інструментальному музикуванні, малюванні, ліпленні, конструюванні тощо, де виявляється творчість, ініціативність, формується і розвивається здатність співпрацювати з однолітками.

Зазначимо, що діяльність на уроках мистецтва – це і сприймання, і аналіз, й інтерпретація творів мистецтва, виявлення емоційно-ціннісного ставлення до них під час обговорення у ході фасилітованої дискусії або під час складання історії-сторітелінгу. У процесі такої діяльності мають формуватися і розвиватися такі наскрізні вміння, як уміння висловлювати власну думку, здатність логічно обґрунтовувати позицію, критично мислити тощо.

Водночас, зазначимо, що з-поміж результатів навчання нового державного стандарту є формування уміння демонструвати/презентувати результати власної творчості, здатність пояснити свій задум, критично оцінити власні успіхи і досягнення тощо. Це слід системно і послідовно формувати в учнів, адже вміння критично оцінювати свої можливості і якнайкраще представити їх іншим - є актуальним і необхідним у сучасному світі.

2. Під час викладання мистецтва інтегрований підхід доцільно реалізувати на основі тематичної інтеграції та інтеграції способу дій. Зокрема, опанування учнями особливостей мови різних видів мистецтва у 5-му класі може здійснюватися в межах тематичної інтеграції, коли тема розкривається через сприймання-інтерпретацію творів різних видів мистецтва, художньо-творчу діяльність дітей і знайомство з особливостями мови мистецтва. Водночас, учні можуть досліджувати багато мистецтвознавчих понять – суголосих в різних видах мистецтва (наприклад, ритм, контраст, штрих тощо).

Під час конструювання уроку мистецтва для розкриття, емоційного посилення певної світоглядної теми музичного чи образотворчого мистецтва «залучаються» твори інших видів мистецтва. Таким чином, на уроці певна тема, щонайперше розкривається завдяки мові одного (домінантного) виду мистецтва, а твори інших видів доповнюють і збагачують загальне сприйняття.

З огляду на те, що Державні стандарти і модельні навчальні програми не визначають кількісну чи якісну складову інформації (мистецького змісту), яку дитина має засвоїти в процесі навчання. А визначальними є результати навчання учнів, що мають виявлятися у певних діях, на основі запропонованого педагогом мистецького контенту. Тому важливим стає переформатування методів і прийомів навчання мистецтву від ілюстративно-пояснювальних – до інтерактивних, дослідницьких. Це сприятиме формуванню в учнів потреби в активному здобутті нових знань та умінь, позитивному емоційному ставленні до пізнання, розвитку критичного мислення тощо. Вчитель самостійно обирає освітні технології, види мистецької діяльності учнів, мистецькі твори для сприймання (орієнтуючись на  критерій їх високої художньої якості), визначає обсяг годин для опанування розділу (теми) програми і досягнення учнями очікуваних результатів навчання тощо. Для оптимізації пошуку програмового і навчального контенту для викладання мистецтва у 5-му класі у розділі «Нова українська школа» на сайті Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» розміщено, де систематизовано та новостворене навчально-методичне забезпечення.

Оцінювання освітніх результатів учнів 5-х класів здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 № 289

За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою.

За умови використання власної шкали заклад має визначити правила переведення загальної оцінки результатів навчання семестрового та річного оцінювання до системи, визначеної законодавством, для виставлення у Свідоцтві досягнень.

Акцентуємо увагу, що заклади освіти мають право на свободу вибору форм, змісту та способів оцінювання відповідно до рішення педагогічної ради, а також визначати адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання.

Оцінювання досягнень учнів в галузі мистецької освіти необхідно здійснювати у площині формувального та підсумкового видів оцінювання.

Ураховуючи провідний принцип Нової української школи – дитиноцентризм, оцінювання має бути, щонайперше, особистісно-орієнтованим, і віддзеркалювати динаміку розвитку дитини, визначити її особисті переваги, досягнення у пізнавальній, художньо-творчій, іншій діяльності. Саме на це спрямовує формувальне оцінювання, яке орієнтує вчителя на спостереження за навчальним поступом кожного учня (учениці). Такий вид оцінювання триває постійно упродовж навчання дитини у школі. При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого вона може досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня. Формувальне оцінювання може здійснюватися у формі само- та взаємооцінювання, зокрема учні співставляють досягнутий результат своєї діяльності з її метою, аналізують успіхи і причини індивідуальних невдач у вивченні навчального матеріалу та визначають можливі шляхи  їх подолання. 

Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання є очікувані результати навчання учнів, визначені модельною навчальною програмою. Їх використовують: для організації постійного спостереження за динамікою формування певних умінь та навичок, що співвідносяться з очікуваними результатами та особистим розвитком учня (учениці). Також їх використовують для обговорення навчального поступу з учнями та їхніми батьками або особами, які їх опікують.

Для створення об’єктивності системи оцінювання, необхідно педагогам враховувати показники як формувального так і підсумкового оцінювання, зокрема:

• відстежувати ставлення дитини до мистецької діяльності, її активність та ініціативність, її особистісний зріст у порівнянні з її попередніми досягненнями (формувальне оцінювання);

• визначати досягнення дитини у різних видах діяльності відповідно до очікуваних результатів навчання, визначених модельною навчальною програмою (підсумкове оцінювання).

Очікувані результати навчання, визначені програмою, є чітким орієнтиром і для підсумкового оцінювання, адже від того, як учень/учениця виявляє/демонструє той чи той очікуваний результат навчання встановлюється рівень його досягнення, зокрема:

• початковий, коли учень/ учениця не виявляє (або здебільшого не виявляє) визначеного очікуваного результату навчання;
• середній - коли виявляє визначені результати за допомогою педагога (або переважно за допомогою чи спонуканням);
• достатній - учень/ учениця самостійно виявляє визначені очікувані результати навчання;
• високий - самостійно виявляє визначені результати, виявляє їх у нестандартних навчальних ситуаціях, проявляє ініціативність, творчість, оригінальність.

У мистецькій освітній галузі рівень досягнення обов’язкових результатів навчання Державного стандарту базової середньої освіти і, відповідно, в модельних навчальних програмах як досягнення очікуваних результатів навчання на певний період навчання встановлюється через:

• вияв обізнаності учня/учениці у сфері мистецтва, зокрема розуміння особливостей того чи того виду мистецтва (мови, жанрів тощо);
• демонстрацію учнями/ученицями практичних умінь у галузі мистецтва;
• виявлення учнями/ученицями ними естетичного ставлення -  емоційного, оцінного, критичного, до творів мистецтва, різних мистецьких явищ повсякдення, власної творчості та творчості інших.

Саме тому оцінювання результатів навчання має спрямовуватися за вищезазначеними критеріями: пізнання та аналіз інтерпретація творів мистецтва; практична мистецька діяльність; емоційне ставлення до мистецтва.

Оскільки Державний стандарт передбачає повне досягнення результатів на цикл навчання (зокрема, на кінець 6 класу), а логіка та поступ у процесі досягнення результатів можуть суттєво відрізнятися залежно від програми, яку ви обрали, доцільно поєднувати загальні рекомендації з очікуваними результатами навчання, наведеними в обраній модельній навчальній програмі.

У разі викладання інтегрованого курсу «Мистецтво» двома вчителями з відповідною фаховою підготовкою (вчитель музичного мистецтва, вчитель образотворчого мистецтва) закладом освіти на основі модельної навчальної програми створюється навчальна програма закладу освіти, де виокремлюється дві складові за видами мистецтва «Мистецтво: музичне мистецтво», «Мистецтво: образотворче мистецтво». Відповідно - у класному журналі для кожної складової відводяться окремі сторінки, на яких після назви інтегрованого курсу через двокрапку прописується уточнення: «Мистецтво: музичне мистецтво», «Мистецтво: образотворче мистецтво».

Необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є дотримання інтегративного підходу через узгодження програмового змісту і  результатів навчання. Тому результати підсумкового оцінювання кожного учня (учениці) мають бути інтегровані з урахуванням усіх видів діяльності на уроках з усіх видів мистецтва – пізнання та аналіз-інтерпретація творів мистецтва, практична діяльність в галузі мистецтва, виявлення естетичного ставлення ( емоційного, оцінного, критичного), види комунікації через мистецтво. У випадку відмінності рівнів очікуваних результатів навчання зі складових інтегрованого курсу, під час підсумкового оцінювання обидва вчителя мають враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня (учениці) з різних видів мистецтва та узгоджено встановлювати підсумковий рівень досягнень очікуваних результатів навчання на користь учня. Загальна підсумкова оцінка з інтегрованого курсу, узгоджена між двома вчителями, має виставлятися на кожній із двох відповідних сторінок журналу.

Навчальна та методична література з мистецької освітньої галузі зазначена у «Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України», що розміщені на офіційному вебсайті МОН. Під час підготовки вчителів до уроків рекомендовано використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта».

Під час навчання предметів мистецької освітньої галузі на основі застосуванням технології дестанційного навчання, звертаємо увагу, що у межах академічної автономії питання організації освітнього процесу, виконання освітньої програми, навчального плану є внутрішніми питаннями кожного закладу загальної середньої освіти, його педагогічної ради та завданням педагогічних працівників. Отже, під час дистанційного навчання, учителі мають вжити заходів щодо виконання календарно-тематичних планів із додержанням вимог державних стандартів освіти шляхом використання технологій дистанційного навчання та, за потреби, ущільнення відповідного матеріалу (на розсуд учителя) з організацією повторення окремих тем на початку очного навчання. На допомогу вчителям розроблено методичні рекомендації «Організація дистанційного навчання в школі», розміщені за посиланням

Основна і старша школа

У 2022/2023 навчальному році вивчення предметів мистецької освітньої галузі в основній і старшій школі здійснюватиметься за такими програмами: «Мистецтво. 6-9 класи» (2017, оновлена); «Мистецтво. Рівень стандарту. 10-11 класи», «Мистецтво. Профільний рівень. 10-11 класи» Програми розміщені на офіційному вебсайті МОН:

У основній школі (у 6-7 класах) зміст мистецької освітньої галузі (у відповідності до навчальної програми) може реалізовуватися як через інтегрований курс «Мистецтво», так і через окремі предмети за видами мистецтва: «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво». Вибір здійснюється з урахуванням фахової підготовки кадрового складу педагогічних працівників школи та погоджується педагогічною радою. У 8-9 класах та в 10-11 класах зміст мистецької освітньої галузі реалізується через інтегрований курс «Мистецтво».

Наголошуємо, що для формування в учнів мистецьких компетентностей та реалізації практико-орієнтованого компоненту змісту програм предмети освітньої мистецької освітньої галузі мають викладати вчителі зі спеціальною мистецько-педагогічною освітою (вчитель музичного мистецтва, вчитель образотворчого мистецтва, вчитель художньої культури). Враховуючи те, що програма інтегрованого курсу представляє органічне поєднання змісту різних видів мистецтва з домінантністю музичного і образотворчого, цей курс може викладати як один, так і два вчителі (вчитель музичного мистецтва; вчитель образотворчого мистецтва), які мають співпрацювати у команді, узгоджуючи планування своїх уроків.

Характерною особливістю навчальних програм для основної та старшої школи є варіативність художнього наповнення змісту: учитель самостійно може обирати різноманітні твори мистецтва для реалізації завдань програми, розкриття теми уроку та набуття учнями ключових і предметних компетентностей. 

На допомогу вчителю, як орієнтир для конструювання уроків у частині добору мистецького матеріалу, методичного інструментарію тощо, можуть бути підручники, розроблені різними авторськими колективами для різних моделей викладання мистецьких дисциплін («Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Мистецтво»). Електронні версії підручників розміщено в електронній бібліотеці Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти».

Підручник – це, щонайперше, навчальне видання для учнів, педагогічний інструмент для оптимізації їх навчання. Тому педагогу важливо знайти оптимальний збалансований алгоритм використання підручника у поєднанні з іншими видами мистецької діяльності на уроках. Адже для досягнення цілей і завдань кожного конкретного уроку, педагогу необхідно залучати учнів до різних видів художньо-творчої діяльності, зокрема і не охопленими змістом підручника. Тому наголосимо, що основним нормативним документом, що визначає зміст та вимоги освіти, є навчальна програма, а підручник – один з педагогічних засобів (з-поміж багатьох інших), що допомагає розв’язувати освітні завдання, визначені програмою. 

У основній та старшій школі пріоритетом залишається органічне впровадження компетентнісного, інтегрованого, діяльнісного, особистісно-орієнтованого підходів у навчанні мистецтву.